Моделювання освітньої діяльності з дітьми

Тема: Моделювання освітньої діяльності з обдарованим дітьми через створення і реалізацію збагаченого освітнього середовища

Мета лекції: Розкрити методи, що сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми, чинники які сприяють  професійному вдосконаленню і творчій діяльності педагога, основні завдання адміністрації і педагогічного колективу школи у плануванні роботи з обдарованими дітьми, систему роботи з обдарованими учнями в ЗНЗ, надати модель компетентності педагога, який працює з обдарованою дитиною.

         Очікувані навчальні результати лекції (знання):

- основні завдання адміністрації і педагогічного колективу школи у плануванні роботи з обдарованими дітьми;

-  методи, що сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми;

- чинники які сприяють  професійному вдосконаленню і творчій діяльності педагога;

-  обов'язки адміністрації школи, щодо ефективної організації роботи з обдарованими дітьми в навчальному закладі. 

Завдання лекції (систематизувати знання щодо):

-       розуміння сутності  системи роботи з обдарованими учнями в ЗНЗ;

-       моделі компетентності педагога, який працює з обдарованою дитиною;

-       рис, якими має володіти вчитель, котрий працює з обдарованими дітьми;

-       виявлення обдарованих та здібних дітей. 

        В лекції розкрито методи, що сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми, чинники які сприяють  професійному вдосконаленню і творчій діяльності педагога, основні завдання адміністрації і педагогічного колективу школи у плануванні роботи з обдарованими дітьми, систему роботи з обдарованими учнями в ЗНЗ,  модель компетентності педагога, який працює з обдарованою дитиною.

Ключові поняття:

Модель компетентності педагога, система роботи з обдарованими учнями, обов’язок адміністрації школи,  дидактичні умови, принципи виявлення обдарованих дітей.

      

Модель компетентності педагога, який працює з обдарованою дитиною

      1. Учитель не повинен постійно розхвалювати обдарованого учня за індивідуальні успіхи, краще заохотити його до спільних занять з іншими дітьми.

      2. Учителю не слід надмірно вдаватися до навчання та виховання з елементами змагання. Обдарована дитина частіше буде переможцем, що може викликати неприязне ставлення інших дітей.

      3.  Не можна підкреслити винятковість обдарованої дитини чи, навпаки, навмисно її принижувати, застосовувати сарказм.

      4. Учителю варто пам’ятати, що обдаровані діти зазвичай негативно ставляться до чітко регламентованих повторюваних занять.

      5. Методи, що сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми:

-   повага до прагнення учнів працювати самостійно;

-   надання дитині свободи вибору щодо сфери реалізації своїх здібностей;

-   індивідуальне застосування навчальної програми;

-   заохочення учнів до роботи над власними проектами;

-   жодного тиску на дітей, створення атмосфери розкутості;

-   схвалення результатів діяльності в певній галузі для стимулювання бажання випробувати себе в цій чи інших галузях;

-   підкреслення ролі індивідуальних відмінностей;

-   надання допомоги і підтримки дітям, які мають власний погляд і в наслідок цього відчувають тиск з боку інших;

-   найефективніше використання хобі, конкретних захоплень та індивідуальних нахилів;

-   поблажливість до можливого безладу;

-   заохочення максимальної захопленості в спільній діяльності;

-   постійне підтвердження того, що вчитель є  однодумцем учнів, а не супротивником.

6. Риси, якими має володіти вчитель, котрий працює з обдарованими дітьми:

-    доброзичливість і чуйність;

-       цілеспрямованість і наполегливість;

-       розуміння психології здібних та обдарованих дітей;

-       високий інтелектуальний рівень;

-       широке коло інтересів;

-       готовність до виконання найрізноманітніших обов’язків, пов’язаних із навчанням обдарованих дітей;

-       жвавість, активність, почуття гумору;

-       гнучкість і завжди постійна готовність переглянути свої погляди;

-       здатність до постійного самооновлення, сприйняття нетрадиційних думок і поглядів, емоційна стабільність і вміння переконувати.

           Професійному вдосконаленню і творчій діяльності педагога сприяють такі чинники:

1.  Інтерес до змісту діяльності;

2.  Суб’єктивна привабливість спілкування з дітьми.

3.  Високий рейтинг професіоналізму в структурі цінностей особистості.

4.  Достатньо високий рівень само оцінювання і рівень домагань.

5.  Можливості для самореалізації.

6.  Престиж педагогічної діяльності.

7.  Гідні умови праці.

8.  Перспектива професійного зростання.

9.  Позитивне стимулювання діяльності.

Поради вихователям обдарованих дітей

1.  Постійно працюйте над вихованням почуттів дітей, особливо обдарованих – вразливих і чутливих до всього, що стосується їхнього «Я».

2.  Допомагайте здібним дітям виробити адекватну «Я» - концепцію й самооцінку, розвивайте в них симпатію.

3.  Забезпечуйте сприятливу емоційну атмосферу, адже дитина набуває емоційного досвіду, взаємодіючи з людьми.

4.  Дотримуйтесь порядку й дисципліни: обдаровані діти, як і всі інші, мають знати межу допустимої поведінки.

5. Постійно працюйте над вихованням почуттів дітей, особливо обдарованих – вразливих і чутливих до всього, що стосується їхнього «Я».

6. Допомагайте здібним дітям виробити адекватну «Я» - концепцію й самооцінку, розвивайте в них симпатію.

7.  Забезпечуйте сприятливу емоційну атмосферу, адже дитина набуває емоційного досвіду, взаємодіючи з людьми.

8.  Дотримуйтесь порядку й дисципліни: обдаровані діти, як і всі інші, мають знати межу допустимої поведінки.

9.  Скеровуйте енергію і творчість обдарованих дітей у потрібне русло, щоб їхня праця була корисною.

10.  У роботі з обдарованими дітьми використовуйте дослідницький метод – це активізує їхню роботу.

11.  Розвивайте здібності дітей, широко використовуйте метод самостійного здобування знань.

12.  Привчайте обдарованих дітей працювати разом – це допоможе їм адаптуватися до соціальних умов.

13.  Заохочуйте дітей – це стимулює їх.

  14. Тісно співпрацюйте з батьками обдарованих дітей.

Основні завдання адміністрації і педагогічного колективу школи у плануванні роботи з обдарованими дітьми
 

     Розвиток індивідуальних здібностей і обдарованості дітей, за­безпечення умов їхньої самореалізації є одним із завдань управлінців, яке потребує конкретної розробки практичних заходів. На шкільно­му рівні вчителі та класний керівник повинні:

·      визначити мету, створити план (програму) і режим роботи шко­ляра, забезпечити циклічність, тривалість навчання згідно з вікови­ми та індивідуальними особливостями обдарованої дитини;

·      забезпечити наукову насиченість змісту освіти відповідно до можливостей, нахилів, інтересів та потреб обдарованого учня;

·       розробити і впровадити індивідуально-розвивальні стратегії та форми організації навчально-виховного процесу, різнорівневі програми;

·      модернізувати методи, засоби навчання, віднайти нові дидак­тичні технології, спрямовані на активізацію пізнавально-творчих потенцій обдарованих дітей;

·      стимулювати постійний самоаналіз та самоосвітню діяльність учня;

·       сприяти психолого-педагогічній освіті батьків обдарованих дітей;

·      створювати умови для отримання додаткової освіти в поза­шкільних закладах з певного напряму обдарованості.

Обов'язок адміністрації школи:

·      побудувати систему пошуку, відбору та діагностування рівня розвитку обдарованої дитини:

·      забезпечити організацію педагогічного процесу так, щоб мак­симально розвинути здібності обдарованих дітей,

·      розробити конкретні програми роботи закладу освіти з цієї про­блеми;

·      визначити варіативну частину робочого плану, яка б макси­мально враховувала розвиток обдарованих дітей;

·      створити комплекс науково-методичних та навчальних матері­алів;

·      розробити конкретні методичні рекомендації щодо індивіду­альної роботи з окремих навчальних дисциплін з обдарованими дітьми;

·      дібрати та підтримати педагогічні кадри відповідного рівня, які були б здатні сприяти творчій праці учня, виявляти ініціативу та професійну компетентність у цій галузі педагогічної діяльності;

·      постійно вивчати педагогічну майстерність учителів, забезпе­чувати умови для їхньої самоосвітньої діяльності, підвищення за­гальнокультурного та професійного рівня;

·      відпрацьовувати оптимальну систему контрольно-оцінної діяль­ності учня і вчителя з позицій гуманізації освітянської роботи;

·      сприяти участі обдарованих учнів у конкурсах та змаганнях різних рівнів, олімпіадах, турнірах, спартакіадах, конференціях, заочних та позашкільних формах навчання.

         У процесі вирішення означених завдань доцільно враховувати основні особливості вікової обдарованості дітей.

      Робота з цією категорією дітей потребує створення певних ди­дактичних умов, які включають:

• своєчасну діагностику;

• відповідне здібностям програмне забезпечення;

• розробку системи творчих завдань;

• визначення витрат часу на опанування навчальною програмою певного предмета;

• спонукально-творчу діяльність учителя.

         Оновлення практичної діяльності вчителя неможливе без онов­лення теоретичних знань. Багато учителів мають негативне ставлення до теорії, отже, завдання керівників — передусім змінити ставлення вчителів до теоретичних знань.

         Щоб ці знання стали конструктивними, необхідно зробити добір педагогічних проблем не тільки за логікою вивчення теорії, а й за логікою практичних дій учителя (причому пріоритет слід віддати останнім). Можна запропонувати таку тематику самоосвіти: моти­вація навчання; створення програм самоосвіти учнів; особливості пізнавальної діяльності; позитивні та негативні факти у навчанні обдарованих дітей; інтерес як мотиваційна передумова обдарова­ності; особливості спадкової основи особистісної обдарованості; особливості образотворчої (музичної, технічної тощо) обдарованості дитини.

      Під час розгляду цих та інших питань необхідно передусім вия­вити психологічну суть проблеми, а вже потім на цій основі розкри­вати дидактичне забезпечення відповідних ланцюжків навчального процесу.

      Головною умовою при цьому є поступове введення вчителя у світ наукових знань. Це можливо, якщо школа має загальну про­блему, загальний підхід до планування роботи над нею, систему методичної роботи.

Виявлення обдарованих та здібних дітей 

          Під час проведення діагностики обдарованості молодшого школяра необхідно дотриматись принципів виявлення обдарованих дітей:

- комплексний характер оцінювання різних аспектів поведінки та діяльності;

-   тривалість ідентифікації;

- аналіз дій дитини у тих сферах діяльності, що максимально відповідають її нахилам і здібностям;

-  використання тестів та тренінгових методик;

-  переважна опора на сучасні методи діагностики.

Три групи особистісних характеристик інтелектуально-творчого потенціалу дитини (за О.Савенковим):

- інтерактивні особистісні характеристики (допитливість, надчутливість до проблем, словниковий запас, здатність до оцінювання);

- характеристики сфери розумового розвитку (оригінальність мислення, гнучкість мислення, продуктивність мислення, класифікація і категоризація, висока концентрація уваги, пам’ять);

- характеристика сфери особистого розвитку (захопленість завданням, перфекціонізм – прагнення догодити продукт будь-якої своєї діяльності відповідно до найвищих вимог, нонконформізм - прагнення протистояти думці більшості, лідерство, змагальність, широта інтересів, гумор).

     Отже, система психічних характеристик складає основу особистісного потенціалу дитини, її обдарованості.

      Спираючись на особистісні характеристики інтелектуально-творчого потенціалу, ми вважаємо, що виявляючи обдарованих і здібних дітей, необхідно відстежувати і вивчати такі характерні особливості:

- інтелект;

- креативність;

- соціальна компетентність;

- психологічні здібності;

- не когнітивні особливості характеристики (використання опитувальників);

- характеристики шкільного і сімейного оточення;

- досягнення, захоплення.

Література

1.    Буряк С. Обдаровані діти.//Здібності. Обдарованості. Таланти. Бібліотека «Шкільний світ»- К.:2009.- С.5.

2.      Дубасенюк О.А., Антонова О.Є. Технологічний підхід до організації роботи з педагогічно обдарованою молоддю (на прикладі Всеукраїнської студентської олімпіади з педагогіки) // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2004. — N 14. — С. 3-6.

3.    Красноголов В. О. Визначення поняття “обдарованість” у зарубіжній психолого-педагогічній літературі.// Обдарована дитина. – 1998. – № 5 - 6, С.13.

4.     Лейтес Н. С. Способности и одаренность в детские годы. – М., 1984. – 123 с.

5.    Лейтес Н. С. Ранние проявления одаренности //Вопросы психологии. — 1988 — № 4 — С. 99.

6.    Липова Л., Морозова Л., Луценко Л. Специфіка навчання обдарованих дітей// Рідна школа.-2003.-№7. С.8-11.

7.    Лоткова І.В.  Плекаймо обдарованість / І.В.Лоткова // Завучу. Усе для роботи. – 2009. – №11-12.

8.    Моляко В. О. Актуальні соціально-психологічні аспекти проблеми обдарованості.// Обдарована дитина. –  1998, № 1, с.3 - 5; № 2, с.2 - 6; № 3, с.2 - 5.

9.    Остапчук В.  Обдаровані діти. Які вони?  / В.Остапчук // Шкільний світ. – 2009. –  №19. – С.9-10.

10.Освітні технології: Навчально-методичний посібник. – К.: А.С.К., 2001. – 129 с.

11.Робота з обдарованими дітьми. - /М.О. Володарська, А.І. Настенко.ю О.М. Півлаєва, С.М. Полугіна, В.М. Сисоєва. -Х.:Видавнича група «Основа», 2010.-190с.

12.Тітова О.О., Власенко Л.В. Інноваційні методи управління сучасною школою. //Управління школою. – 2009. - №6. -С.7-25.